РОЗЛЕТІ́ТИСЯ

РОЗЛЕТІ́ТИСЯ див. розліта́тися1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 724.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РО́ЗЛИ́В →← РОЗЛЕМЕНТУВА́ТИСЯ

T: 299