РОЗЛІЧИ́ТИ
РОЗЛІЧИ́ТИ див. розлі́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 728.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗЛІЧИ́ТИСЯ →← РОЗЛІТА́ТИСЯ1