РОЗКОРЧУВА́ННЯ
РОЗКОРЧУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розкорчува́ти. Основними заходами збільшення виробництва продукції в гірських колгоспах повинно бути освоєння шляхом розкорчування чагарників і меліорації нових площ (Хлібороб Укр., 7, 1964, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 709.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗКОРЧУВА́ТИ →← РОЗКОРЧО́ВУВАТИСЯ