РОЗКОМИЗИ́ТИСЯ
РОЗКОМИЗИ́ТИСЯ, ижу́ся, изи́шся, док., розм. Почати дуже вередувати, капризувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 707.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗКОНВОЙО́ВАНИЙ →← РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ