РОЗКОЛО́ТИСЯ
РОЗКОЛО́ТИСЯ див. розко́люватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 706.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗКОЛОТИ́ТИ →← РОЗКО́ЛОТИЙ, РОЗКО́ЛЕНИЙ