РОЗКОЛИВА́ТИСЯ
РОЗКОЛИВА́ТИСЯ, а́ється, док. Почати дуже коливатися, хитатися. * Образно. Солодкозвучна мова, Скорившись розміру віршованих дворядь, Розколивалася, мов повна брость садова (Бажан, Вибр., 1940, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 705.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗКО́ЛИНА →← РОЗКОЛИВА́ТИ