РОЗКО́СІСТЬ
РОЗКО́СІСТЬ, сості, ж.
1. Властивість за знач. розко́сий 1.
2. Те саме, що косоо́кість.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 709.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗКО́СИЙ →← РОЗКО́С