РОЗКАРБУВА́ТИ
РОЗКАРБУВА́ТИ див. розкарбо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 689.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗКА́РКАТИСЯ →← РОЗКАРБУВА́ННЯ