РОЗЗБРО́ЇТИ

РОЗЗБРО́ЇТИ див. роззбро́ювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 679.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗЗБРО́ЇТИСЯ →← РОЗЗБРО́ЄННЯ

T: 162