РОЗДРІБНИ́Й

РОЗДРІБНИ́Й, а́, е́. 1. Який можна роздрібнити. 2. торг. Пов’язаний з торгівлею в роздріб. Зростання грошових доходів радянських людей відбувається в умовах стабілізації роздрібних цін (Ком. Укр., 10, 1967, 30); Важливим показником зростання матеріального добробуту народу є збільшення обсягу роздрібного товарообороту (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 146); // Який здійснює торгівлю в роздріб. В роздрібній крамничці була вибита шибка (Ільч., Серце жде, 1939, 246). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 670.