РОЗГРАБУВА́ННЯ

РОЗГРАБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розграбува́ти. З поваленням гетьманату було створено в Асканії новий робітком і кілька озброєних бойових дружин для охорони степу та віддалених таборів від куркульських розграбувань (Гончар, II, 1959, 32); Велика Жовтнева соціалістична революція врятувала нашу країну від національної катастрофи, від розграбування її імперіалістичними державами, вивела її на шлях прогресу й процвітання (Ком. Укр., 7, 1962, 18). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 657.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗГРА́БУВАТИ →← РОЗГРАБО́ВУВАТИ

T: 56