РОЗВЕ́РСТИЙ
РОЗВЕ́РСТИЙ, а, е, ритор., рідко. Широко розкритий, широкий. Треба було мати залізну силу волі, щоб вистояти отут, перед розверстим отвором мартена, проти тисячоградусної температури (Собко, Біле полум’я, 1952, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 626.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗВЕ́РСТКА →← РОЗВЕРСТА́ТИ