РОЗВЕ́ЗЕННЯ
РОЗВЕ́ЗЕННЯ, я, с. Дія за знач. розвезти́, розво́зити. На вивезення, розвезення по полю і на розкидання гною треба затрачувати багато тяглових зусиль і важкої фізичної праці (Колг. Укр., 2, 1959, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 625.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗВЕЗТИ́ →← РОЗВЕ́ЗЕНИЙ