РОЗБАГНИ́ТИ
РОЗБАГНИ́ТИ, и́ть, док., безос., розм. Перетворити в багно, болото, зробити таким, по якому важко або неможливо йти, їхати. Дороги розбагнило: ні проїхати, ні пройти (Тют., Вир, 1964, 459).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 601.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗБАГНИ́ТИСЯ →← РОЗБА́ГНЕНИЙ