РОДОВИ́ТІСТЬ

РОДОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Абстр. ім. до родови́тий. Мажордом широко розчинив двері до їдальні. За суворим порядком, дотримуючись родовитості, можності й чинів, гості посунули до столу (Полт., Повість.., 1960, 101). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 597.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОДОВИ́ТИЙ →← РОДОВИ́К

T: 113