РО́ЗТРУБНИЙ

РО́ЗТРУБНИЙ, а, е. Який має розтруб. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 834.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РОЗТРУСИ́ТИ →← РОЗТРУ́БЛЮВАТИ

T: 161