РО́ЗСТАНЬ
РО́ЗСТАНЬ, і, ж. Місце перехрещення, розгалуження доріг; роздоріжжя. Дмитро провів Мірошниченка аж до розстані, що тьмяно просвічувалася іскорками вогкого піску (Стельмах, II, 1962, 378).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 816.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
РОЗСТА́ТИСЯ →← РОЗСТА́НОК: ◊ НА РОЗСТА́НКУ