РИТМОМЕЛОДІ́ЙНИЙ

РИТМОМЕЛОДІ́ЙНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до ритмомелодики. Характерною особливістю вірша Тичини є його ритмомелодійне і інтонаційне багатство (Іст. укр. літ., II, 1956, 361). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 543.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РИТМОМЕЛО́ДІЯ →← РИТМОМЕЛОДІ́ЙНІСТЬ

T: 142