РИНЬ

РИНЬ див. рінь. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 537.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РИП1 →← РИ́НУТИСЯ

Смотреть что такое РИНЬ в других словарях:

РИНЬ

ГА́ЛЬКА (відшліфовані водою камінці), ГРА́ВІЙ, ЖОРСТВА́, РІНЬ (РИНЬ), РІ́ННЯ поет. З моря тягне легкий бриз, дзвенять хвилі, ліниво оплескуючи кучугуру... смотреть