ВІДШКОДІВНИ́К

ВІДШКОДІВНИ́К, а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 664.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДШКОДІВНИ́ЦЯ →← ВІДШКВА́РИТИ

T: 20