РЕШІ́ТНИК

РЕШІ́ТНИК, а, ч. Той, хто виготовляє решета. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 525.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РЕШІ́ТОЧКА →← РЕШІ́ТНИЙ

T: 100