РЕСО́РНИЙ

РЕСО́РНИЙ, а, е. Прикм. до ресо́ра. На авторемонтному заводі № 1 у той час виготовляли тільки ресорну втулку (Веч. Київ, 9.IV 1958, 1); // Признач. для виготовлення ресор. Ресорна сталь; // З ресорами. — От тепер ми.. накупимо добрих коней, будемо їздити в ресорних екіпажах (Н.-Лев., III, 1956, 166); Перевозять плоди ресорними підводами або автомашиною (Сад. і ягідн., 1957, 236). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 513.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РЕСО́РНИК →← РЕСО́РА

T: 140