РЕКУЛЬТИВА́ЦІЯ

РЕКУЛЬТИВА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Обробка під ріллю земельних площ, використовуваних раніше в інших галузях народного господарства. Заслуговує уваги рекультивація використаних колишніх торфовищ і перетворення їх у ріллю (Хлібороб Укр., 9, 1966, 8); Важливе значення у збереженні і розширенні угідь має рекультивація земель (Ком. Укр., 1, 1969, 55). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 498.