РЕКТИФІКО́ВАНИЙ

РЕКТИФІКО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ректифікува́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 497.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РЕКТИФІКУВА́ТИ →← РЕКТИФІКА́ЦІЯ

T: 132