ВІДЧА́ЙНІСТЬ
ВІДЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. відча́йний. Характеристичними прикметами цього полкового командира є невичерпна енергія, холоднокровність, одчайність і.. орієнтація (Ірчан, І, 1958, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 659.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДЧА́ЙНИЙ →← ВІДЧАЙДУ́ШНО