РАДІОТЕЛЕМЕХА́НІКА

РАДІОТЕЛЕМЕХА́НІКА, и, ж. Наука про вимірювання певних величин (швидкості, температури і т. ін.) і керування на відстані за допомогою радіо об’єктами, що рухаються, а також відповідна галузь техніки. Високий розвиток ультракороткохвильової техніки, викликаний застосуванням радіолокації, сприяв швидкому удосконаленню телебачення, широкому застосуванню радіотелемеханіки (Радіолокація.., 1958, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 434.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РАДІОТЕЛЕМЕХАНІ́ЧНИЙ →← РАДІОТЕЛЕМЕТРИ́ЧНИЙ

T: 120