РА́НОРА́НО

РА́НО-РА́НО, присл. Вдосвіта, перед світанком. Я рано-рано вийшов з дому, Ще сонце навіть не зійшло (Нех., Ми живемо.., 1960, 94). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 451.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РА́НОЧКОМ →← РА́НОРАНЕ́СЕНЬКО

T: 124