ВІДХВА́ЛЮВАТИСЯ
ВІДХВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., діал. Нахвалятися. Цей не дав йому яблука та ще, як той став від хвилюватись, злаяв катом (Свидн., Люборацькі, 1955, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 654.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДХВАТИ́ТИ →← ВІДХА́ЯТИ