РІВНОПОДІ́ЛЬНИЙ

РІВНОПОДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який ділить що-небудь на рівні частини; // у знач. ім. рівноподі́льна, ної, ж., мат. Лінія, що ділить кут якої-небудь геометричної фігури на дві рівні частини. Відрізок прямої.., що ділить який-небудь кут трикутника пополам, називається рівноподільною кута трикутника (Геом., І, 1956, 21). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 551.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

РІВНОПРА́ВНІСТЬ →← РІВНОПЛЕ́ЧИЙ

T: 97