П’ЯТИГРА́ННИК
П’ЯТИГРА́ННИК, а, ч. Геометричне тіло, яке має п’ять граней.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 421.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
П’ЯТИДЕ́НКА →← П’ЯТИГРА́ННИЙ