ПУШКА́РСЬКИЙ

ПУШКА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до пушка́р. — Кращих зброярів, ніж в Амстердамі, ніде немає. А діло пушкарське ніхто досконаліше, ніж рудознавці з Бірмінгама, не відає (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 124); Нужда перемінить закони! Квачі, помела, макогони В пушкарське відомство пішли (Котл., І, 1952, 189); Запхалися Марусяк із Бідочуковим у саміську середину пушкарського кільця і залягли в траві (Хотк., II, 1966, 289). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 412.