ПУХНА́ВИЙ

ПУХНА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пухна́стий. Туркочуть над головою голуби, пливе хмарин пухнаве клоччя (Сос., II, 1958, 359). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 409.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПУХНА́СТІСТЬ →← ПУХНА́ВІСТЬ

T: 198