ПУСТЕ́ЛЬНИЦТВО

ПУСТЕ́ЛЬНИЦТВО, а, с. Життя пустельника. В іншім часі з нього був би, може, славний вояка.., але в ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (Фр., IV, 1950, 157). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 398.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПУСТЕ́ЛЬНИЦЬКИЙ →← ПУСТЕ́ЛЬНИК

T: 110