ПУЛО́ВЕР
ПУЛО́ВЕР, а, ч. Трикотажний светр без коміра. Перекладачка, дівчина у жовтому пуловері,.. переклала, що сказав Румлер (Рибак, Час.., 1960, 290); Чоловік був у білій сорочці, поверх якої темнів пуловер (Загреб., Європа 45, 1959, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 387.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПУЛЬВЕРИЗА́ТОР →← ПУ́ЛЕЧКА