ВІДТУЛИ́ТИ

ВІДТУЛИ́ТИ див. відтуля́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 651.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДТУЛИ́ТИСЯ →← ВІДТУ́ЛИНКА

T: 97