ПРУДКОО́КИЙ

ПРУДКОО́КИЙ, а, е, розм. Який має жвавий погляд. У великій кімнаті сиділи за столом тітка і прудкоока дівчина з голубим бантом (Мушк., Серце.., 1962, 88). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 360.