Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІ́НЦЯ мн. (верхній край посудини, перев. круглої), КРИ́СИ мн., ПРУГ розм. З шаплика вже через вінця ллється вода... (А. Головко); Отець Тарасій, випив... смотреть
ПРУГ, а, ч., розм.1. Край чого-небудь.Кашкети з червоними околишами і гострими пругами носили на початку війни переважно кадровики (В. Козаченко);Вітал... смотреть
-а, ч., розм. 1) Край чого-небудь. || Поздовжній вузький край, бік якогось предмета; ребро. Пруг дошки. || Ребро гранчастого предмета. || Верхній край... смотреть
-а, ч. , розм. 1》 Край чого-небудь.|| Поздовжній вузький край, бік якогось предмета; ребро. Пруг дошки.|| Ребро гранчастого предмета.|| Верхній ... смотреть
пруг "саранча", др.-русск. пругъ. ст.-слав. прѫгъ ἀκρίς, сюда же пру́зик "итальянская саранча, Gryllus italicus", южн., также прус, южн. (-з, возм., об... смотреть
"саранча", др.-русск. пругъ. ст.-слав. пргъ , сюда же прузик "итальянская саранча, Gryllus italicus", южн., также прус, южн. (-з, возм., обобщено из др.-русск. им. мн. прузи).Родственно ср.-нж.-нем. spranke, sprinke "саранча", sprenkel – то же, д.-в.-н. houuespranca – то же (буквально "прыгающая по сену"), также ср.-нж.-нем. sprenger "саранча", далее сербохорв. спрезати се "воспрянуть ото сна", д.-в.-н. springan "прыгать", др.-исл. springa – то же; см. Перссон 869 и сл.; Грюненталь, ИОРЯС 18, 4, 137; Маценауэр, LF 14, 192; Торп 516. Ср. знач. болг. скакалец "саранча", сербохорв. скакавац – то же, русск. диал. скачок – то же, англ. grasshopper, шв. grashорра.... смотреть
разг. 1) кромка; покромка (только о ткани); (узкий край или узкая сторона какого-н. предмета) ребро; (линия раздела, то, что отделяет одно от другого) грань сонце стояло на вечірнім прузі — солнце было на закате 2) (складка на поверхности чего-н.) рубец; шрам (след на теле от раны) 3) спец. лямка... смотреть
сущ. (греч. ἀπέλαβος) кузнечик, саранча. (Наум. 3, 17).
(кручі) край; (дошки) ребро, руб; (посуду) мн. вінця; (тканини) окрайка, крайка; (на тілі) смуга, зморшка, мн. брижі; Р. обрій; (останній) П. межа, грань; (вечірній) упруг.... смотреть
на вечі́рньому пру́зі. На заході сонця. — Другого дня стояли вже на вечірньому прузі, коли Мотря з Софією увіходили в Семенів двір (М. Коцюбинський).
імен. чол. роду
техн. бровка, грань, кромка (ткани), нахлёстка (отбитая шнуром черта), покромка, рубец (кромка, край)
-а m brzeg, skraj, krawędź; grań; pręga, smuga; dawniej: czwarta część dnia roboczego
див. облямівка
Selvage, selvedge, list; edge, border
пруг іменник чоловічого роду розм.
пругкромка————————кромка
пруг, -а
кромка резца