ПРОШИ́БЛЕНИЙ

ПРОШИ́БЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до прошиби́ти. Одно його око прошиблене було стрілою (Фр., VI, 1951, 14). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 350.