ПРОХРУЩА́ТИ

ПРОХРУЩА́ТИ, щи́ть, док. 1. Док. до хруща́ти. Прохрущав хворост під ногами. 2. Хрущати якийсь час. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 342.