ПРОСТОНАРО́ДНИЙ
ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, а, е, дорев. Прикм. до простонаро́ддя. Наші нові поети й письменники черпали теми для своїх творів із традицій козацьких, із житя [життя] простонародного (Стеф., II, 1953, 81); Простонародна мова.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 300.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРОСТОПА́ДНИЙ →← ПРОСТОНАРО́ДНІСТЬ