ВІДСТОРО́НЕНИЙ

ВІДСТОРО́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відсторони́ти. Він був одсторонений від командування (Гончар, Таврія.., 1957, 491). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 642.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДСТОРО́НЕННЯ →← ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ

T: 180