ПРОМА́ЯТИ
ПРОМА́ЯТИ див. прома́ювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 224.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРОМЕДО́Л →← ПРОМА́ЮВАТИ