ПРОКО́ПКА

ПРОКО́ПКА, и, ж., рідко. Дія за знач. прокопа́ти, проко́пувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 206.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРОКОПТІ́ЛИЙ →← ПРОКОПИРСА́ТИСЯ

T: 211