ПРОКВА́КАТИ
ПРОКВА́КАТИ, аю, аєш, перех. і неперех. Док. до ква́кати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 196.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРОКВА́СИТИ →← ПРОКВІ́ТНУТИ