ПРОЖО́ВКЛИЙ

ПРОЖО́ВКЛИЙ, а, е. Який зробився, став жовтим, набрав жовтого забарвлення. Прожовкле листя. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 181.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРОЖО́ВКНУТИ →← ПРОЖО́ВАНИЙ

T: 73