ПРОЖО́ВКЛИЙ
ПРОЖО́ВКЛИЙ, а, е. Який зробився, став жовтим, набрав жовтого забарвлення. Прожовкле листя.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 181.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРОЖО́ВКНУТИ →← ПРОЖО́ВАНИЙ