ПРОГОРЯ́ННЯ

ПРОГОРЯ́ННЯ, рідко ПРОГОРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прогоря́ти, прогора́ти 1, 2, 4. Для двигунів, розрахованих на нетривалий строк роботи, придатні матеріали з хорошою теплопровідністю, здатні відвести тепло і захистити товсті стінки від прогорання (Наука.., 8, 1958, 17). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 156.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРОГОРЯ́ТИ →← ПРОГОРЮВА́ТИ

T: 79