ПРОВА́Р

ПРОВА́Р, у, ч. Дія за знач. провари́ти, прова́рювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 130.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРОВА́РЕНИЙ →← ПРОВАПНУВА́ТИ

T: 288