ПРОВІ́ЮВАННЯ

ПРОВІ́ЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. прові́ювати. У відмитому вручну насінні залишається багато щуплого насіння, яке доводиться після просушування видаляти ситами і провіюванням (Колг. Укр., 6, 1961, 30). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 139.