ПРОВІ́РЧУВАТИ

ПРОВІ́РЧУВАТИ і рідко ПРОВЕ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВЕРТІ́ТИ, верчу́, верти́ш, док., перех. Робити отвір у чому-небудь свердлом або іншим свердлильним інструментом. Добре працювали комсомольці. Андрій Дубченко припасовував кільця сальника. Арон провірчував дірки (Бойч., Молодість, 1949, 41); Провертіли [батько з Кузьмою] в каменюці дірку, насипали туди якогось жовтого порошку і простягли довгий шнур (Донч., V, 1957, 105). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 136.