ПРОЇ́ДЕНИЙ

ПРОЇ́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прої́сти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 188.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРОЇЖДЖА́ТИ1 →← ПРОЇДА́ТИСЯ

T: 174